А добре, що знов заболіло.
Так легше коли не в душі,
Коли виходить за тіло
І тіні зникають в моєму житті.
Так тепло, коли не палаєш очима,
Коли не ревеш від згадки про сплін.
Коли не згасаєш від удару у спину.
Коли все ж зумів піднятись з колін!
Так буде, що зможу прогнати,
Невдачі нездарні і присоски в душі
І зможу поглянути в ніч і ридати
І сльози солодкі, не гіркі мої…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638053
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2016
автор: Андрій Толіч