Змалювала зима казку
За вікном і на вікні,
І мала пташина зранку
В шибку стукає мені...
Може змерзла та пташина?..
Вітер, холод, морозець,..
Може їсти захотіла
І ввірвався їй терпець?..
Швидко схоплююсь з постелі,
Одягаюсь і спішу,
І пшениці повні жмені
Я пташині понесу.
На подвір"я вибігаю,
Дух захоплює мені,
Зими білої убрання
У казковій сизій млі.
Насипаю я пшенички:
-Клюйте, любі ви мої:
Горобці, чижі, синички
І веселі снігурі...
Позліталась вся пташина,
Звеселилась і клює,
А чудова казка зимна
Мені радість додає!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638010
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 23.01.2016
автор: геометрія