Ще одне слово про Вашу любов, i я загину
Забуду дім і згублю пам'ятки життя
О, як же всі судити люблять, вміють
Вбивати те, що дарувала нам земля
Оплакуєте Ви свої невзгоди,
Розчарування Ваше - вже в мені
Ви кажете, що прагнете свободи,
Шукаючи її у німоті...
Розказуєте, все моє - то правда
Життя прожив. Ти, вчися, поки є,
А я стомилась вірити у ката
А Ви судіть... та все це - не моє.
Мені б частинку неба голубого
І сонця свого. Можна назавжди?
І щоб у п'ятдесят несильна втома,
І сміху щирого, щоб прямо - от сюди
Горіти серцем і не знати сварок
І мовчки у обіймах теплий чай
І знаєте, все неважливо, коли разом
Коли ти можеш показати комусь рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2016
автор: Lesyunya