Ми стільки разів стрічались,
Та знову і знов прощались.
Тож ,певно, так треба було.
Насправді я лиш хотіла
Відчути гаряче тіло,
Забрати твоє тепло.
Я стільки ішла з тобою
Не до вівтаря – до бою.
Але... я така ж , як і ти.
Мені, як тобі, важливіше –
Це пристрасть : забрати більше,
Будь-як досягти мети.
Хай буде, я все пробачу :
Характер і твою вдачу,
Так ліпше, хоч що говори.
Кохання – не сьоме небо.
Не рухай душу – не треба,
А тіло – нехай, бери.
Та зараз ми лиш минуле,
Прости мені все, що було,
Забудь, якщо хочеш мене.
Та згадуй хоча б хвилини,
Коли ми – МИ – дві людини
Як ціле ставали одне.
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2016
автор: Івга Лис