Чекаєш на світло,
А в тебе вже ніч за вікном.
Чекаєш на сонця тепло,
Та ще зима веде свій танок.
Боїшся зими,у її ти полоні,
Хто ж зігріє твої долоні.
Не бійся зими,оглянься навколо,
Усе таке майже казкове.
Де твої щирі розмови,
Твоє мовчання таке красномовне.
Що ж ти з зимою такий суворий?
Став з нею таким холодним.
І в цьому невинні морози,
Все це твоя в душі прохолода.
Так хочеш ти світла,
Так хочеш тепла.
Трохи терпіння,
Якого у тебе нема.
Просто трішки зачекай,
Скоро прийде твоя весна.
Прийде і врятує тебе від зими,
До якої ти трішечки звик.
З якою ти був жорстоким і мовчазним,
Як і її холоди.
Хочеться світла,не хочеться ночі,
Почекай і ще трохи.
Ти не навічно у цьому полоні,
Прийде весна,і зігріє замерші долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637730
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2016
автор: Кларіс