Я знову тут, серед рідні,
Мій край, задумливий і ніжний!
Хвилястих сутінок мені
Рука махає білосніжна.
Сірість насупленого дня
Скуйовджено минає мимо,
Вечірній сум не проганя
Мою тривогу невтолиму.
Над банями церковних глав
Тінь від зорі малюнки пише.
О друзі грищ моїх й забав,
Мені не бачити вас більше!
У забуття пішли роки,
Кудись і ви пішли за ними.
Лиш гомін бистрої ріки
За млином чути невмолимо.
Я зчаста у вечірній млі
Надламаних осик під клекіт
Молюсь паруючій землі
За неверненних і далеких.
[url="http://feb-web.ru/feb/esenin/texts/es1/es1-070-.htm"][b]Текст оригіналу[/b][/url]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637714
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 22.01.2016
автор: Роман Селіверстов