Січнева Січ стояла в переметах,
Гули литаври, шаблі чули бій.
Як шкода, що людина не безсмертна,
А надто та, що стержень честі в ній.
Січнева січ стояла між імперій -
Два види зла вели криваву гру.
На полі битви два шматки ідеї
Живою плоттю приросли в одну.
Січнева ніч стояла в переметах,
Вже сотня літ, як не стихав набат.
Як шкода те, що люди не безсмертні,
А надто ті, що точно знають – варт
В січневу січ тримати барикади,
В найгіршу ніч співати рідний гімн,
Металом обрости, та не віддати
Свою країну, свій віковічний дім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637653
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.01.2016
автор: Вікторія