Він в розпачі.
Вперше теорія про бабську натуру його підвела.
Вона не повелася.
Але чому?
Вона ж мала поступити по іншому,
кинутись йому на шию,
обійняти міцно,
врешті віддатися йому.
Він ж приїхав до неї на дорогому авто,
з квітами, подарунком,
сказав парочку гарних слів,
почав цілувати,
запросив у гості.
Все мало спрацювати, але...
ні...
Вона вкотре дала йому ляпаса.
Вона вкотре змогла його обламати.
"Але ж блін...всі баби одинакові,
чи вона якась не така"
Ооо, мій дорогенький,
Баби бабами, а вона жінка,
вона берегиня,
вона з тих, що для життя.
Її ти не здивуєш подарунками,
від красивих слів вона не розстане.
Її машиною
не підкориш.
Її не цікавлять чоловіки запхані
тілом у дорогий костюм.
Її цікавить твоя душа,
а якщо вона ціною навіть
на один карбованець не тягне
то в тебе шансів нема.
Вона з тих кого не цікавить матеріальність,
її потрібен цікавий співрозмовник,
надійність і опора.
Рости душею, а тоді зазіхай
на місце поруч з такою жінкою,
бо іншого шляху до її серця нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2016
автор: Іринка Свердан