Давно на Дачі біля каміну не грівся,
А до того не змерз у засніженому лісі,
Поки я не вийшов повз дубів на узлісся
В уяві, що це я в Карпатах чи на Поліссі.
Засліплений сміхом сяйва яскравого снігу,
Я упиваюсь моментом реального щастя.
Дякую, сон! Ти даруєш мені гарну втіху!
Але вже чую: "Пора! Прощайся! Просинайся!"
20.01.2016
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637533
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 21.01.2016
автор: Левчишин Віктор