Десь там живуть люди, десь там живе й щастя.
А тут лиш байстрята без мами, без тата й нікому навчити.
«Як жити» лиш ходять байки. Хороші і добрі з'їдаються наніч вчинки.
Бо ваші бабусі, мамусі й татусі – поняття лише вікові.
Як зверху й донизу, навиворіт і навпаки, як не крути –
Ми всі на цім світі діти. Чужі!
Чи рідна істина колись до нас дойде?
Зі свого далекого й несвого закордону,
Всі доли і верхи, спокуси і гріхи чи прожене колись,
Й покличе врешті матінка додому?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637526
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.01.2016
автор: Дамірант