Напругу пустив своїми мріями.
Вродливо зречений в прірву смієшся.
Був би демоном – знялася б крилами,
Якими люто у відчаї б'єшся.
На відстані дотику чую тривогу,
Відважно тримаю небо палаюче.
Ці очі затягують у небезпеку,
Дико танцюють, спокусливо граючи.
Фарбою в шкіру твою проникаючи,
Біль увібрала, зробилася силою.
Ніби по лаві босоніж гуляючи,
Жорстокість твою огорнула вірою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637499
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2016
автор: Night