Ось і рушив мій потяг вперед
та в душі залишається осад
почуттів, що хвилюють мене
і напружують серце та мозок.
Хоч справляюсь не завжди я з ними,
але вірю у дух свій я юний,
що веде уперед незупинно
і дзвенять у душі моїй струни.
Я слідкую за ним й відчуваю –
він сильніший фізичної сили.
Не критично, що чогось ше не знаю,
головне – щоб мене розуміли.
Працювать кожен день над собою,
добавляти щоденно по граму,
в кожну мить буть готовим до бою,
злиднів долі здолать панораму.
У житті перевірки потрібні,
бо без них ми не бачимо сенсу.
Досить часто псуємо обідні
і знаходим розраду у сексі.
Але знаю напевне – сенс є,
в глибині десь усе найцінніше.
Бо життя, як і щастя твоє –
це все те, що душі наймиліше.
Нікчемна метушня мине собі,
а порятунок лише в глибині.
У розумінні, що свобода й честь тобі
не просто так видніють вдалині.
Будь відданий собі, живи без суєти
і пам‘ятай, що в праці твоя сила.
Час пройде – труд твій принесе плоди,
куди б тебе недоля не носила.
Віддам усе, щоб виказать любов,
з дитинства що живе в моєму серці.
Бо лиш вона хвилює в жилах кров,
бентежить мозок і кружляє в скерцо.
20.01.2016
[i]* Переклад першого твору мого середнього сина Олексія.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637406
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 21.01.2016
автор: Олександр Мачула