і все-таки це не зрада

ти  більше  не  пустиш  мене  на  поріг.
я  відчую  самотність,  примчавшись  потягом  -
у  вазі  валіз,  довжині  доріг;
у  не-в-мене-закоханих  поглядах.

до  цього  звикнути  -  не  зумій.
а  я  лиш  прийду  подивитись,  як  там
на  кухні  тісній  дегустують  твій  
відновлений  мозок  
нові  дівчатка.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2016
автор: Долька Полину