У спину час мене штовхає сильно
Тай я і сам непроти далі йти
До шляху того придивляюсь пильно
І хочу щоб на ньому була ти
Чим раз тим шлях той довший все стає
Засумнівався я-чи варто йти незнаю
Та варто йти-бо там усе моє
Хоч довго йти-та я не заблукаю
Та я не знав що чудеса бувають
І вдалині засяє щось вогнем
Та небеса нам щастя посилають
І ми на крилах щастя тих пливем
Хоч перешкоди часто все псують
І шлях нам остаточно забивають
Пройти вперед спокійно не дають
Та є сміливі люди-все долають
Ми різні всі та ціль у нас одна
Та бачу всім на неї наплювати
НЕ лізь у воду як не знаєш дна
НЕ взнаєш те-що не по трібно знати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2016
автор: Світлоокий