Знову малюю мовчки твоє ім"я,
Що неймовірним дивом мені здалося.
Квилить зозулею ніч у безголоссі,
Де тепер ти, відізвись!.. днів течія
Тижні змиває у рік, крає віки.
На крижанім плато хурделить пустеля.
Серце думками десь, утопившись в хмелі
Мабуть таки, нікчемні всі ті думки?..
Мабуть шукаєш щось, і підеш услід,
Навіть якщо застигнуть влітку морози,
Тихим дощем проллються зболені сльози,
Полум"я вип"єш, одраз - повенню лід.
Ти не забудеш крок, несміливий той,
Як тремтячи, розірвав недовгий спокій,
Бо зависала десь недоступність Nokia...
Лише відлуння слав сумовито, гобой.
Знову малюю мовчки твоє ім"я...
Бранка одвічна лиш своєї омани,
Солі насиплю вщерть на душевні рани
Де тепер ти,відізвись?..жду тебе я.
20.01.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2016
автор: Ліна Ланська