Ти віднайдеш оті чарівні очі,
дарма, що день здається нескінченним,
в обійми візьмуть тебе теплі ночі,
і бачитимеш сни спокійні та буремні.
Думки підуть кудись відпочивати,
оберігати будуть спокій зорі,
і вітер почне пісню загравати,
хитаючи дерева, що надворі.
На ранок на душі весна настане,
І в серці та холодна крига скресне,
а все лихе у невідомість кане,
допоки сам з собою будеш чесним.
Лиш відпусти до волі ту пташину,
про інших що пісень тобі співає,
в бажаннях не буде в неї упину,
і про любов в тій пісні слів немає.
Не стримаєш її нікчемний потяг,
тому даремно тут себе не силуй,
а сердце й душу тій маєш віддати,
яка не тільки в щасті, а й в біді не кине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2016
автор: Samus