***
Ішли сніги, а ти — до мене йшов,
у сяйві зимному із келихом любові.
Я дякую тобі за щемний зов,
за поклик твій у затінки тернові.
Ішли сніги, немов травневий цвіт,
що огортав нас коконом чуттєвим,
і в опаданні тому буйно плід
в`язався для гріхопадіння Єви.
Лягли сніги — божественне сукно!
На мить планета перестала дихать.
Хитався місяць, і пилось вино
зі смаком терну, що п`янило дивно.
січень2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636890
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2016
автор: Надія Позняк