Нещаслива доля
У пташки лелеки.
Кожну осінь відлітає
У мандри далекі.
Летять бідні лелеченьці
Через моря сині,
Щоб перебуть
люту зиму
В далекій чужині.
А як веснонька настане,
Назад повертають
На рідную Україну,
Де на них чекають.
Повернулись лелеченьки
До рідної хати,
Народили діток малих, -
Нема коли спати.
Добрішого батька
в світі,
Як цей птах, немає:
І від дощу, і від сонця
Крильми затуляє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636813
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.01.2016
автор: Дід Миколай