Не злякаюся снігу й морозу,
У танку закружляю з сніжинками,
На вікні дивовижний художник
Поморозить красиво картинками.
Надзвичайні у ініїв китиці
І ялини – в снігу зачаровані,
Рій сніжинок казково іскриться,
Не знайти, навіть, двох однакових.
Має кожна пора свою вроду,
Незбагненність якась в ній живе,
Чарівниця, велична природа,
Відкриваєш у ній щось нове.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636812
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.01.2016
автор: Шостацька Людмила