Тарасе, знов жиди із москалями
Вкраїну ріжуть на дрібні шматки.
Поля замінюються цвинтарями,
Під траками ламаються кістки.
Круки усіх мастей і рангів
Тут влаштували трупоїдний «пір»,
А ми, не розуміючи від долі бумерангів,
Знов добровільно втратили свій зір.
Сліпий народ, «слЄпиє трасти»,
ОБСЄ сліпе як темна, темна ніч.
І кожна сук@ думає лише як вкрасти.
А Україна із війною віч-на-віч.
Іде війна всередині і зовні,
В оселі кожній і у кожній голові.
Терпіння чаші вже по вінця повні,
Тобі, Тарасе, відчуття ці не нові.
Та вірю я, розквітне Україна,
І земляки твої ще ненароджені й живі,
Одна єдина радісна родина,
Складатиме пісні життя нові!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636768
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.01.2016
автор: Вадим Кравець