Падає сніг... –
Ювелірна* небесна вода...
Білим кили́мом ліг
На землю мороз-сновида.
Брильянтами сяє небо -
Горить міріадами зір...
Більшого чуда не треба –
Небо спустилося з гір...
І сніг із си́ні небес -
Синьо-біла пушиста вода...
... Діамантами іскриться з-під ніг...
(Куди не глянь -кругом чудеса...)
...І поет душею воскрес -
Хто нині подумати б міг,
Що ніч принесе таке чудо...
В цю тиху різдвяну ніч
Рідними стануть всі люди,
В світлі церковних свіч...
І радість,.. радість усюди...
P. S.
А в нас війна до сих пір -
Гинуть нізащо люди...
Де хто хоче, щоб всюди була Сибір,
Та такого ніколи не буде...
І рано чи пізно
Згине морок підступної ночі...
... Дивляться зорями грізно
Бога всевидящі Очі!.
* Ви подивіться на кожну сніжинку через
збільшуване скло - вони всі різні
і фантастичної форми - ювелірна робота природи.
7. 01. 2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636760
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2016
автор: Д З В О Н А Р