Літа проходять дуже бистро,
Не встигнеш оглянутись,
Пройшло давно моє дитинство,
Його не повернути.
І тільки спогади бурхливі
Мені не подолати,
Я б віддала усе на світі,
Щоб все це пригадати!
Коли пригадую я друзів,
То посмішка не сходить,
Зустрітись з ними я не в змозі,
На мене сум находить.
Я маму пригадати хочу,
Таку струнку і молоду,
Вона мені щось прошепоче,
Її на все життя люблю!
Моє дитинство за горами,
Мені до нього не пройти,
І пригорнуся я до мами,
Вона підкаже, куди йти.
І сум мене так пробирає,
Немов той холод уночі,
І що робити, я не знаю,
Нема в минуле вже ключів.
Але цей шлях я весь пройду,
І вже давно я все це знала,
Свою дорогу я знайду,
Адже дорослою вже стала.
27.04.2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636698
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2016
автор: Юлія Нова