Біля плоту котик лежав,
Худий, знесилений помирав.
Важко котові раду собі дати
Без господарської хати.
Я його годувати почав,
Та довго він мені не довіряв.
Як побачить, то й утікав.
Напевно багато лиха він зазнав.
Тепер котик підріс. Котом став.
У хаті мишей половив, порозганяв.
На коліна до мене прибіжить,
Притулиться і вдячно мені муркотить.
Малюнок: Володимира-9р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636689
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2016
автор: dashavsky