Пам*яті Жеребцова Володимира
Щастям в грудні на світ він з*явився
І загинув грудневого дня.
Тихо батько над сином схилився,
Ледве здержує матір рідня…
-Як же жити без тебе, наш сину?-
Рвались з серця слова у батьків.
Захистити пішов Україну
Від негаданих, злих ворогів.
Світлий розум і руки умільця
Всім потрібні на шахті завжди…
Ну а матері часто так сниться,
Що кричить: « Зачекай, ти куди?
Ти ж хотів діточок, а я - внуків,
Та не встиг завести і сім*ю.
Залишив нам одні тільки муки.
Вибач, мало казала « люблю».
_____________________
Над Тернівкою вітер літає,
Володимир уклін шле з небес.
Але кожен з нас Бога прохає,
Щоб герой наш навіки воскрес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636476
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.01.2016
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук