Ти мене не згадаєш,
І, мабуть, не варто печалитись
Та чомусь без зупину
Лунають слова крадькома
Ти мене не згадаєш
І зовсім не треба журитися
Тільки капелька болю,
Що він не згадає життя
Тільки відстань до неба,
Що ніяк не здолається мною
Тільки казка, в якій вже
Щасливий кінець не прийде
Тільки подумки слово,
Яке ти ніколи не скажеш
Він мене не згадає
І серце від цього пече
Побудую я стіни,
Які будуть стояти століттями
Відбудуєш ти замки,
Які змили холодні дощі
Тiльки він не згадає,
Як ти його сильно кохала
А тобі вже ніяк
Не забути тієї душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2016
автор: Lesyunya