- А пам'ятаєте, куме, якими красенями ми були в молодості?
Стрункі, проворні, з кучерявими шевелюрами. Козаки! А тепер
ось на голові лисина, хоч на бубон натягуй, суглоби тріщать
як сухі дрова і фігура має вигляд знака запитання. Жах та й годі.
- Не переймайтеся, куме. Я думаю, що в різному віці у людини
є свої, так би мовити, козирі. Тож вважайте що це козирі
нашого віку...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636355
Рубрика: Гумореска
дата надходження 16.01.2016
автор: Леонід Федорів