[b][i]І знову плакала душа
тупим , тяжким , нестерпним
і знайомим болем...
Чому ж так гірко , розкажи ,
давай поплачемо сьогодні
ми з тобою двоє...
Мовчить...Лише думками
вистеляє шлях , які
не встигли досі спопеліти.
І береже , оту святу любов
загорнуту в не подаровані ,
такі чудові квіти.[i][/i][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636345
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2016
автор: Nino27