Звучать слова, Шевченківські слова
Кобзар писав в часи лихої днини.
Писала Леся… “Пісня лісова”.
Звучать й тепер у серці України.
Та “Заповіт” так голосно звучить
Я чітко чую слово “Як помру...”.
Я чую, як стривожено кричить
Моя країна в окупованім “Криму”.
Я бачу, як горить вогнем Донбас
Лютує ворог, нищить все довкола.
Та вірю я, настане світлий час
Година та, жаданна та обнова.
Навколо нас слізьми розмитий світ
Сльоза і кров, то є ціна свободи.
Це те, про що говорить ”Заповіт”
Й так прагнуть поневолені народи.
“Реве та стогне Дніпр…”, не тільки він
Реве та стогне змучена країна.
Майдан реве, спинається з колін
Закохана у Волю Україна.
© Олександр Крутій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636320
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.01.2016
автор: Олександр Крутій