Кров із рани витікає..
Пульс стихає і зникає..
-Живи, коханий! – я кричу.
-Тільки не йди! – тебе молю.
Серце тихо замирає,
В очах світло потухає..
-Живи, мій любий!- я молю.
-Не залишай мене одну!
Ти не можеш так піти!
Ось синок наш.. Подивись!
Ручку подає тобі..
Не залишай його в біді..
Воюють з смертю лікарі -
Душа твоя вже десь вгорі..
- Не смій відходити! Не йди!
Ти тільки БУДЬ! Ти лиш ЖИВИ!
Поволі очі відкриваєш -
Й в твоїх очах уже читаю:
"Не плач, кохана..Ти пробач..
Я буду жити.. Лиш не плач. "
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2016
автор: Ольга Калина