Комедія( ну таке собі, почитайте вам стане видніше) Намагався висміяти способи залицяння молоді і те до чого приводить намагання раніше подорослішати. Увага! Є не цензурна лексика і купа граматичних помилок. Я вас попередив)
Приємного читання.
« Сучасна романтика»
Глава I П*ятниця. 14 квітня 2017 року
Після закінчення робочого дня, за столом щоб повечеряти зібралось подружжя Давидових разом зі своєю майже п*яти річною донькою Анею.
- Ох, відчуваю як нап*юсь на своє двадцятиодноріччя!
Досить голосно заявив Роман. Та в його жінки це не викликало радості. Ставляючи чашку на стіл з такою силою що аж злякала доньку вона зі злобою в голосі відповіла на його радісний вигук.
- Знаєш, завтра ми з дівчатками збирались на клуб.
- Пф, а ми з пацанами в баню. Бачиш ми не пересікаємось, чим ти не задоволена.
Розводячи руки в подиві, а потім після секундної тиші додав:
- Чим ти не задоволена!?
Настя вирячивши очі, вказала ними на доньку.
- От бляха… точно.
Так, Анастасії в кінці цього року буде двадцять один, а Ромі завтра. Та в них уже була майже п*ятирічна донька. Вказівним пальцем вона покрутила у свого візка, а потім закривши вуха дочці руками пошепки почала читати моралі чоловіку:
- Ти дибіл, чи притворяєшся?
- Я дибіл? – показуючи на себе пальцем – та я учусь в універі! А не дома цілими днями сиджу.
Настя ще закриваючи вуха Ані не стрималась і не пошепки, а досить гучно відказала чоловікові що донька навіть через перешкоду почула.
- Баран, ти на платному!!! Ти українську мову написав на сто двадцять шість, розумник хуєв. Та й то, ти поступив тільки тому, що мій батько згодився надати нам квартиру, якщо я буду сидіти з дитиною до її походу в перший клас.
Чоловік зрозумів що тут Настя була права і нічого не відповів. Вона нарешті відпустивши руки з вух доньки, знайшла їм застосування, забравши з плити чайник з гарячою водою, і почала наливати її в чашку яку ставила перед цим на стіл. Доливши, сказала вже спокійним тоном:
- За Анею треба дивитись, їй немає і п*яти років. Ти ж знаєш що мій батько не візьме її, якщо дізнається що ми сплавляємо зайку для того щоб протинятись десь цілу ніч.
- А мама?
В надії спитав він дружину.
- А мама якщо й захоче, то батя поставить все на місце. Він знає що в тебе завтра день народження, так що ніяк не відкрутимось. Може в твоїх?
Роман подумавши секунди три, відказав.
- Мама завтра на роботі в ніч, а тато ще й досі на дачі. Ніяк.
Настя, подивившись на малу, розуміла що досить сильно її любить, але завтра вона б хотіла погуляти з подругами, адже саме народження доньки, забрало всю її молодість.
Клацнувши пальцями, немов до неї прийшла геніальна ідея запитала:
- О то може нехай переночує в твоєї бабусі?
Рома поперхнувся чаєм і повільно запитав:
- Ти серйозно?
- А чого б і ні, тим паче у нас немає виходу.
- Ну як хочеш, тільки я думаю що ночівля на кладовищі не піде на користь маленькій дівчинці.
- Ой, вибач, я й забула що твоя бабця померла.
Ні Анастасія, ні Роман, не виділялися шикарним розумом, пам*ятю і тому інколи їхні діалоги були ну дуже тупими.
В їхній діалог вмішалась донька, якій надоїло вже малювати каляки-маляки фарбою на листах а4. Тримаючи в роті пензлик, вона запитала:
- А як ви познайомились? – запитала дитячим голосом, деякі букви ще погано вимовляючи – мама ти була принцесою, а тато принцом ?
Переглянувшись одне на одного вони не знали що відповідати, та все ж взявши себе в руки Рома відповів:
- Так доню, іди ближче зараз я тобі розкажу історію нашого кохання.
Взявши доньку на коліна він почав розказувати:
- Близько п*яти років тому, коли ми з твоєю мамою були ще в десятому класі.
Тут його вдарила Настя в плече.
- Ай, та що ти хочеш, вона все одно через два дні все забуде. А я хочу щоб історія була правдивою
Чухаючи плече він продовжив розказувати:
- Близько п*яти років тому, в школу № 5 перейшов один гарний і сильний хлопчина.
- І тупий.
- От чого ти перебиваєш, йоханий бабай.
Невдоволено фиркнув він.
- Ти ж сам сказав що хотів, аби казка була правдивою.
Знову не знайшовши що відповісти жінці, він просто продовжив розказувати:
- Раніше він жив в іншому кінці міста і з класу знав тільки одну людину, свого давнього друга Юру, але коли він побачив свій новий клас, йому в очі кинулась одна красуня, протягом дня він боявся до неї заговорити, але вечором він через інтернет написав їй…
Як було насправді
Ісоторія переписки Романа Давидова і Юрія Колосова.
Роман: Хай, брателло. А що то за соска сиділа на другій парті в середньому ряду? С такими сіськами, як футбольні м*ячі.
Юра: Хах, що понравилась? Та Настя хороша чікса, правда ходять чутки що не сильно вірна вона
Рома: Братан, кинь посилання на її сторінку, ніяк не можу знайти?
Юра: Та базара ноль, лови (посилання)
Перейшовши по посиланню, Рома передивився всі її фото і відразу пішов в туалет зняти напругу.
Потім він, вирішив діяти.
Продовження глави I
- Це плавда мам – перебивши батька звернулася Аня до мами – плавда??
- О так – далі історію почала розказувати мати – принцеса сиділа вдома, і помирала від суму, аж тут побачила що їй написав таємничий незнайомець. Як виявилось потім це був принц.
Як було насправді
Анастасія Дмитренко.
Дзвінок в двері. Настя відкривши двері побачила свою сусідку зверху, шістдесяти чотирирічну бабу Таню, яка зі злим лицем почала відчитувати Настю:
- Або ти зробиш тихіше свою сатаністську музику, ( вокаліст «Блек Себбет» Оззі Озборн зрадів би такому компліменту) або я зателефоную міліцію твоєму татові.
- Знаєш що стара курво, я затягну тебе в квартиру, зроблю музику ще голосніше, а потім відпиздю тебе й поріжу на шматки!!
Хотіла сказати Анастасія, та замість цього сказала:
- Вибачте, баб Таню, зараз зроблю.
Пройшовши до свого комп*ютера вона таки зробила на багато тихіше. Зайшовши на балкон своєї кімнати Настя сказала своїм подругам щоб менше палили і галділи на балконі, бо стара карга може позвонити батьку. Подруги, які боялись Настіного тата як диявола, викинули не докурені сигарети і почали зразу збиратись додому.
- Ей, ви куди!? – роздратовано почала вона питати в них – Ми ж збирались нормально відпочити.
Дві подружки які вже були в вітальні і взувалися по черзі відповіли:
- Якось в другий раз.
- Вибач, Насть, я не хочу попадатись на очі твоєму баті з запахом сигарет.
Настя закрила своїм тіло двері.
- Ну Ір – звернулась вона до першої – ну Саш. Не бійтеся, я зробила тихіше, та дура стара нікому не подзвонить.
Та їх було не зупинити. Іра, яка при зрості в сто сімдесят мала вагу сімдесят шість кілограм кг на своїх плечах і три роки вільної боротьби за своїми плечами, легко однією рукою відтягла Настю від дверей:
- Адью!
- До завтра – сказала Саша, таким тоном ніби вибачалась і за грубість Іри і за те що так швидко уходить. Ну як уходить, тікає. – вибач, але я боюсь.
Анастасія закривши двері тикнула в них середній палець і пробубніла собі під ніс « Ну й пиздуйте сцикливі суки».
Взявши свій стільниковий, вона пішла в туалет по великій нужді. Зайшовши в вк, вона побачила у відповідях:
Сьогодні о 17:29 Роман Давидов оцінив двадцять одну вашу фотографію.
Сьогодні о 17:28 Роман Давидов прокоментував вашу фотографію «Красотка )*»
Сьогодні о 17:28 Роман Давидов прокоментував вашу фотографію
« Гарнюня»
Сьогодні о 17:27 Роман Давидов підписався на ваші оновлення.
На додачу до всього цього її прийшло від нього повідомлення «Привет, что делаеш?»
Написав він по російські як і кожен другий підліток, бо вважає що так переписуватись модно. Він не знав що в слові «делаешь» зробив помилку, не дописавши м*ягкий знак, але це не було страшно, Анастасія яка погано орієнтувалася в українській в російській взагалі була не бум-бум, тому і не помітила помилки.
Сидячи на керамічному троні, вона почала відписувати
Настя: Та так, сиджу думаю що робити
Роман: Аа, ясно…
Продовження глави I
- А потім, принц почав засипати її компліментами.
Роман обірвав свою дружину після першого ж речення.
- І йому вдалося лозвесилити плинцесу яка помелала від суму?
Очі доньки загорілися. Для неї ці короткі фрази які казали батьки, по черзі перебиваючи один одного, складалися в неймовірну казку, але ж насправді було не так.
Як було насправді
Історія перписки Романа і Насті.
Роман: А ясно
Настя: А ти що робиш чи робив сьогодні?
В Романа в голові промайнуло те, як п*ять хвилин тому під враженням від її фото ходив до туалету, і заради приколу почав набирати англійськими буквами «droxit na teb…
Настя бачила «роман набирає повідомлення»
Він хотів написати «droxit na tebe xodiv», та помітивши що слова «droxit» і «na» написав разом, курсивом навів стрілку між ними і хотів натиснути пробіл, та ненавмисно торкнувся до сенсорної панелі на ноутбуці і відправив Анасатасії повідомлення.
Роман: droxitna teb
«Ой блядство» пронеслось в його голові.
Настя: Ахах, і що це значить?
«Ой блядство» пронеслось знову в його голові. Та він знайшов вихід.
Роман: В Римській Імперії на давньо-італійському ( Роман і не підозрював що в стародавньому Римі розмовляли на латині) «дрокшітна теб» означало « Подібна ангелу».
Настя: Ахах, дякую
Роман: Та немає за що, красотка. Ти прям взагалі , ну прям взагалі взагалі, я тільки зайшов в клас, відразу замітив тебе
Настя: Ахах та перестань…
Продовження глави I
- Так доню, йому вдалося розвеселити принцесу від суму.
Аня, почала плескати в долоні від радості, неначе це був хеппі-енд історії, та це був тільки початок.
Глава II
Роман, побачивши що історія їхнього знайомства подобається малечі, вирішив розповідати далі.
- А хочеш почути що було далі.
- Да!!!- криком відповіла Аня, потім значно тихіше додавши – дузе хочу.
- Так слухай, на наступний день принц Роман в школі крім «привіт» нічого й не сказав принцесі, але вже вечером…- Рома замовк, ніби шукаючи вдале слово – скидував їй різні серенади.
Настя закрила своє обличчя рукою, зімітувавши фейспалм, а донька зробила здивоване лице. Побачивши це Рома, почав пояснювати:
- Серенади, це пісні які принци співають своїм коханим.
Як було насправді
Історія Романа Давидова.
Школа №5, за ларьками стояла купа учнів цієї школи і смалили сигарети. Серед них був і Рома зі своїм другом Юрою. Між ними відбувався діалог:
- Бля, я чогось нервую взагалі, наче перший з «тьолочкой» знайомлюсь.
- Ахах, та ти шо, не гони, внатурі? Та підійди до неї і просто поспілкуйся, а потім вечерком понаписуй її компліменти, поскидуй музичку і все буде тіп-топ.
Юра вів себе наче він майстер по пік-апу, але в житті коли починав спілкуватися з малознайомими дівчатами у нього починали тремтіти руки і іноді пробивалось заїкання. Та зараз він був мачо.
- Дівчата, вони люблять вухами, «по насипай» їм компліментів туди і все, вона твоя. Саме головне не боятись, от дивись на мене, я нічого не боюсь – Рома хотів засміятись, він то знав, що варто щоб до Юри підбігла купа бездомних собак, то той зразу починає нервувати і просити його щоб він їх відігнав – так, я не боюсь нічого, шкода що зараз мені ніхто не подобається, Юрій Колосов показав би тобі правила зйому.
Після цього, зробивши міцний затяг Юра по крутому викинув сигарету і серйозним голосом, немов би примушував звернувся до Роми:
- Через хвилину дзвінок, так що пішли а то історичка ще класу позве, а та батьків визве.
Продовження глави II
- Ух ти – захоплювалась донька тим, що її тато надсилав мамі серенади – мамусь, а тобі вони подобались, ті селенади?
Настя повільно забираючи руку зі свого обличчя, почала відповідати:
- Тоді так, вони мені подобались і веселили а зараз…
Чоловік мімікою лиця, показав «підіграй мені, ну чого ти?»
- А зараз теж дуже подобаються.
Аня почала сміятись.
- Мам, мам, а заспівай трохи їх.
- Е, та я не пам*ятаю.
Як було насправді
Історія Анастасії Дмитренко
Доробивши уроки і закінчивши допомагати на кухні матері, вона зайшла на свій акаунт в соц.мережі і побачила що за час відсутності їй прийшло три повідомлення. Від подруги Ірини, від подруги Саші і від новенького з класу Романа Давидова.
Роман: Привіт, як справи?
Настя: Як справа так і зліва
Роман: Хацфхахахф.
Хоча жарт був не смішним, він відповів так наче це був жарт року.
Роман: А якщо серйозно?
Настя: Та так, переписуюсь з одним чотким хлопцем.
Рому це почало хвилювати, в нього є конкурент, це погано. Він навіть і не припускав що Анастасія має його на увазі. А вона саме його і мала на увазі під словами «переписуюсь з чотким хлопцем»
Роман: А, ясно, удачі.
Настя: е, ти чого, я ж про тебе говорю
Роман: О приємно)
Тепер запала пауза, така пауза буває коли ви переписуєтесь з малознайомою людиною і не хочете закінчувати діалог, але вже не знаєте що писати.
Роман: Завтра середа.
Настя: Ага.
І знову пауза. П*ять секунд. Десять.
Роман: Блін ти класна.
Настя: Спасибі)
Роман: Я тобі скину пару класних пісень ти не проти.
Настя: Так, давай.
Поки Роман набирав повідомлення, Анастасія розуміла що він їй подобається і вона йому скоріш за все теж.
Роман:
Потап і Настя – От сосни 3:02
Big Russian Boss – мой елдак 2:32
Gunther – Oh, You Touch My Talala 3:57
Рамштайн – Pussy 3: 09
Юля Коган – я так люблю, когда во мне.. 2: 04
Lil Jon – get low 3: 19
Продовження глави II
- Просто пам*ятаю що тоді, мені вони сподобалися і я ще довго переписувалась зі своїм принцем.
Аня від радості, обійняла татка і поцілувала в щоку.
Він посміхнувся, але не від милого поступку доньки, а від спогадів про ті «серенади», на відміну від жінки, йому до сих пір вони подобаються.
Глава III
Донька ніяк не хотіла відставати від своїх батьків і тільки но відірвавши свої вуста від батькової щоки запитала:
- А далі?
- Оо, а далі було так, принц і принцеса уже зустрічалися, і все більше й більше між ними почала виникати іскра кохання.
Дівчинка перевела погляд на маму, а та розгублено піддакувала чоловікові
- Так, вони почали довіряти одне одному.
Як було насправді
Роман: У нас сьогодні юбілей, десять днів як ми разом.
Настя: Няяяяя, це так мімімішно.
Роман: І не кажи.
роман набирає повідомлення
Роман: Настюх… ну тут, таке..короче ми вже десять днів разом, пора довіряти одне одному, скинь фото сісьок.
Настя: Ну я не знаю
Настя набирає повідомлення
Настя: Хіба що в ліфчику
Роман: Та нє, нормально давай. Можеш прикрити руками.
Секунд п*ятнадцять ніхто не набирав повідомлення.
Роман: Я зараз йду в душ, тобі своє інтим фото скину, тіки теж руками прикрию його.
Настя прочитала повідомлення та не відповідала майже хвилину.
Потім Роман, який вже перейшов на вкладку зі спортом почув характерний звук, який лунає коли приходить повідомлення в vk.
Відкривши його, він побачив що Настя надіслала йому чотири свої фото.
Роман: Настюх, ти – супер.
Продовження глави III
- Почали ділитись секретами – продовжувала Анастасія розказувати донькі – дізнавалися одне про одного ще більше й більше.
Донька зачаровано дивилась на матір, але їй вже нічого було сказати і вона була вдячна що чоловік зрозумів це і вмішався.
Глава IV
- Саме так, вони уже знали так багато секретів одне про одного, що не могли розійтись навіть коли сварились.
Як було насправді
Історія переписки Романа і Анастасії.
Роман: Сама ти дура.
Настя: Закрий рот, підар, хочу попить сидру з подругами, значить п*ю.
Роман: Як ти зі мною балакаєш, коза.
Настя: Як хочу так і балакаю. І взагалі не подобається, то я тебе кидаю.
Роман: Шо!? Якщо ти мене кинеш, я кину на стінку в vk фотки твоїх сісяндр
Настя: Кидай, тоді я кину собі на стінку твою фотку де ти голий.
Роман: Ладно, мир? Люблю ж тебе
Настя: Та мир-мир. Я теж тебе)
Продовження глави IV
- І завдяки цим секретам їхнє кохання було нерозлучне.
- А які секлети?
Це питання забрало в батька дар мови, та на цей раз його виручила жінка.
- На те й вони секрети принца і принцеси, що знають їх тільки принц і принцеса. Тому давай не будемо на них зациклюватися, а будемо говорити про те, що було далі, ти ж хочеш почути?
Донька ствердно кивнула головою.
- Надалі, вони вирішили розказати всім про свої стосунки…
Як було насправді
Історія переписки Романа і Анастасії
Роман: Мала, ми майже місяць разом )*
Настя: Дадада
Роман: Може сп поставимо?)
Настя: го
Роман: Тільки що ставить? Одружений, закоханий чи зустрічаюсь ?
Настя: Зай, став що хочеш.
Рома напряг всі свої звивини мозку і вирішив.
Роман: Хай буде одружений, підтверджуй.
Настя: ок)
Продовження глави IV
- І через те що вони не ховали свої почуття, в них з*явилося багато людей що заздрили, які намагались зруйнувати їхнє кохання.
Як було насправді
Акаунт Ask.fm Анастасії Дмитренко
Профіль
Питання(анонімне): «Фу, не завидую я вашим детям, ведь с любви такого дуба как он и такой берёзы как ты, мне аж страшно представить какое полено выростит.
Відповідь: «Знаєш що, не заздри нам, у нас все з ним добре і в майбутньому буде все добре.»
Питання(анонімне): «Ну ви і парочка, ходите як дибіли за ручку на курілку школи, робите вид що ви круті коли ходите по школі»
Відповідь: «Ой, тебе не питали.»
Питання ( не анонімне, від подруги Насті Іри, яка в минулому займалась вільною боротьбою) «Так, хто образить мою дівчинку того буду кидати прогібом так, що аж пожалієте що на світ родились.»
Відповідь: Дякую, Ірочко :)*
Питання ( анонімне) «Ахах, та да, згодна, твоя подруга свиня така що може зламати будь-кого. Ходять слухи що вона важить сімдесят сім кг і в макдональдсі за раз з*їдала по сім чізбургерів»
Відповідь: Фу таким буть, не соромно таке писати.
Питання ( знову від Іри, не анонімне): «Чуєш, суко, ти галочку то убери, і за свиню поясниш мені!! Я тобою яму до Китаю викопаю, паскуда.»
Відповідь: « Та все, Ірусік, не звертай уваги, якась тупа дурочка написала. Будь сильнішим за це ))*
Ірина так ніколи й не дізналася, що питання про свиню написала сама Анастасія, адже їй хотілось помститись своїй подрузі за те що та, близько двох місяців відштовхнула її від дверей коли баба Таня пригрозила що подзвонить татові Насті. І сайт Ask.fm в помсті допоміг тим, що можна задавати самому собі анонімні питання. Та це вже не стосується цієї історії.
Продовження глави IV
- Але пара закоханих витримала, ці удари заздрісних людей які писали про них пакості і жили в щастячкі.
Після того як договорила, вона погладила лівою рукою свою доню по голові і сказала:
- Все, треба мити посуд, тепер нехай тато розказує.
Глава V
- Добре – підхватив Роман – а далі було так, він запросив твою маму на романтичний вечір.
Настя яка мила посуд не стрималась і засміялась.
- Що, щось не так?
Злим тоном запитав Рома.
- Та ні, все так – сміючись відповідала Анастасія – ох, романтичний вечір ха-хах-ха.
- Так доцю, саме на романтичний вечір.
Як було насправді
Історія переписок Романа і Анастасії
Роман: Зая, ти ще сильно хвора?
Настя вже четвертий день не ходила в школу через грип.
Настя: Та вже ні, так легка температура та й все.
Роман: О, Настюш, не хочеш приїхати сьогодні до мене, я тут впіску роблю, тут з класа буду я, Юрєц і Саша, інших трьох ти наглядно знаєш.
Настя: Ну не знаю, дивлячись чи мама відпустить, тато зараз на нічне чергування, того думаю що мама відпустить
Роман: Ну і класно) Тут бухла куча, сіг море, тільки по дорозі купиш сухарів чи сємок, бо закусона мало.
Настя: Окей, через хвилин тридцять-сорок буду.
Роман: давай-давай ))
Мама Насті, Катерина Дмитренко без вагань відпустила доньку. Сказала навіть можеш повертатись аж під вечір наступного дня. Правда, вона думала що донька йде ночувати до своєї подруги Саші, яка жила в семи хвилинах ходьби, а не до свого самця Романа Давидова, який жив в двадцяти хвилинах їзди.
Продовження глави V
- Це так плекласно!
Заявляла п*ятирічна річна Аня.
- А на тому романтичному вечері…
Чоловік дивився на свою жінку яка протирала посуд ганчіркою, а жінка дивилася в очі чоловікові. Вони не сказали ні слова одне одному, але обоє зрозуміли що треба якось замінити те що сталось на тому романтичному вечері.
- Вони дуже-предуже сильно поціловались.
- Так! – крикнув чоловік – Саме так і було.
- А як це дуже-пледуже?
Поцікавилась Ана.
- Нуууу, не так як завжди.
Як було на справді
Відкривши двері своїй дівчині, Роман ніжно поцілував Анастасію і повів у зал де були всі. На зустріч їм, вискочила п*яна в гавно Саша і почала кричати, хоча музика грала не так і голосно:
- Ааа, Насть, це самий крутий впісон в житті, вау!!!
Схоже на те що крім алкоголю вона курила й траву. Але Настя цього не зрозуміла. Привітавшись з усіма, Настя просто почала розслаблятись. Спочатку трохи сидру, потім кальян, сигарети і через час вона вже нічим не відрізнялась від Саші. Хіба що тим що не курила траву. Така ж п*яна. Хоча якщо враховувати те, що Олександра в цей час обюльовує всю територію біля унітазу( але в самий унітаз не попадає) то через декілька секунд, вони поміняються ролями і Настя прийме естафету самої бухої від подруги. Рома який підійшов, звернувся до неї
- Насть, хватить бухать.
- Ааа, ти такий турлболтивий
- Що?
Він не розібрав що сказала вона, адже її язик вже був в полоні зеленого змія.
- Ну тулоболтливий.
Роман думаючи що відповісти, сказав:
- Ага – і після паузи додав – досить пити, люба.
Крім турботливості, ним керувало те, що бухла ставало ще менше й менше, а ще тільки недавно годинники відбили десяту. В магазин, бігти ніхто бажанням не горів, та й не факт що шістнадцятирічним продали б.
-Рома, пішли до тебе в кімнату.
Вона проговорила все це речення неначе одним словом, та Роман на її радість зрозумів. Майже кожний з нас напивався до такого стану, що навіть сказати просте речення ставало важко.
- Ну пішли.
Взявши її за талію він повів до себе. Положивши її на свій диван, він ліг коло неї.
- Прикинь, ми вже майже два місяці разом.
Вона ствердно видала якийсь звук. Звук цей був сумішшю слова «ага» і букв «а», «и».
- Я так радий що в моєму житті з*явилась ти. Я дуже дуже радий, розумієш у мене були дівчата і не одна, і мені здавалось я їх люблю, але коли я зустрів тебе всі мої минули дівчата вмить вилізли з моєї голови, вони поруч с тобою і близько не стояли.
Його спіч перебив ще більш дивний звук, ніж той який Настя видала мить назад. Спочатку Рома думав що вона йому піддакує, але прислухавшись, зрозумів що це звичайний храп.
- Настя! – легенько штурхнувши її в плече мовив він – просинайся.
Анастасія перелякано забігала очами по кімнаті:
- Ой я заснула – перевертаючись зі спини на бік, так щоб дивитись в очі своєму коханому – вибач, я напевне перепила.
- Та нічого, зате я побачив яка ти мила коли спиш.
А храп був дебелий. Та Рома явно був налаштований на те щоб розвести свою заю, тому не хотів казати правди. Вона поклала свою долонь йому на щоку і почала гладити.
- Я люблю тебе, та трохи боюсь, бо ти в мене тільки другий.
Насправді він був не другий. І навіть не третій. Панна Дмитренко славилася своєю щедрістю в плані інтиму. І не даремно Настя маля ім*я Настя.
- А ти в мене перша.
Рома вирішив не брехати, а просто почав цілувати її і роздягатись, задля того щоб зробити свою справу. Самий процес був не довгий і вже через дуже короткий час вони просто розмовляли.
Продовження глави V
- Ну просто поцілувались по серйозному, а тобі ще рано про це знати.
Так делікатно Анастасія замінила слово секс, «поцілувались по серйозному»
Глава VI
- Принц неймовірно зрадів що його чари змогли завалити принцесу наповал і поцілувати по серйозному.
Продовжував Роман розказувати казку. Анастасія прикривши рот рукою, майже про себе проговорила:
- Ага, щоб я не буха була фіг би я тобі дала.
Рома який не розібрав що вона тараторила запитав:
- Що-що?
- Кажу, а далі що було?
- А далі було таке, принц почав вихвалятись тим що перша принцеса в місті стала його.
Як було насправді
Через дуже короткий час вони вже просто розмовляли. Ну як розмовляли, Рома говорив до Насті, але він не бачив що вона знову заснула.
- О, Настя, як я давно хотів тебе виїбати, твої цицьки в житті набагато кращі ніж на фото.
Він говорив компліментів про її тіло ще десь з півтори хвилини, але знову почув храп. Спочатку він хотів розбудити її, та коли в голові його з*явилась геніальна ідея, то передумав. Тихенько вилізши з під ковдри, він одягнув свій нижній одяг і сів за комп*ютер. Вивіши його зі сплячого режиму він перейшов в браузер опера і зайшов на свій акаунт на VK.com
Зайшовши на свою сторінку, він перейшов в розділ повідомлення, потім навів курсив на надпис «вибрати декілька співрозмовників» і почав запрошувати у бесіду всих своїх найкращих і не дуже друзів. Всього ж запросив аж сімнадцять друзів. Всі з них були хлопці. П*ять однокласників. Ще п*ять однокласників з минулої школи. А інші сім з різних класів то цієї школи то з минулої.
Роман: Я Насті вдув.
Всі хто були онлайн почали набирати повідомлення. Він думав зараз посиплються хвалебні СМС-ки, але не всі хлопці вбачали в цьому якесь досягнення мега рівня.
Андрій Ситник: Ахах, наконец-то развёл шлюху.
Діма Першин:
Саньок Заяєв: hahahaha I cho?
Арман Саркісян: Красава братуха
Начебто нормальне повідомлення, але Рома зрозумів що це був сарказм.
Тарас Немчаїнов: ЇЇ ще кабан півгода назад лишив невинності, потім ще півроку на районі не з*являвся, боявся що вона батькові розкаже :D
Юра Колосов: Стоп, я ж в тебе на квартирі ? Що прям тут.
Роман Давидов: Ну да)
Юра Колосов: Нормас )))
Андрій Сірий: Ясно. Пойду посру.
Андрей Сірий покинув бесіду.
Іван Степаненко покинув бесіду.
Арман Саркісян покинув бесіду.
Сергій Миколайчук покину бесіду.
І залишилось в бесіді всього троє, він, Юра Колосов і Валерій Щербаков. І то, залишився він тільки через те що був оффлайн.
Продовження глави VI
- Та доля карає тих хто любить вихвалятись і його понт ніхто не прийняв.
Настя сиділа і думала про що це Роман. І так в нього й запитала:
- А про що ти?
- Та добавляю трохи свого, а то історія вже закінчується а розказувати щось треба.
Тут нарешті порушила своє мовчання Анечка:
- А потім вони знайшли в капусті маленьку дитину?
Глава VII
Вони й гадки не мали що відповісти на це питання доньки. Першим прийшов до тями Роман.
- Так, саме в капусті і знайшли, тільки чого їх потягло на те капустяне поле в такому віці.
Доня голосно засміялась, не від жарта батька а просто їй було смішно що це правда, що дітей знаходять в капусті.
- Ви злраділи коли мене знайшли – переводячи погляд з матері на тата і з тата на матір вона перепитала – зладіли ?
- Так – це вже втрутилась мама – особливо тато, ох як зрадів.
- О так, мама теж була дуже рада.
Як було насправді
Історія переписки між Романом Давидовим і Анастасією Дмитренко.
Роман: Що бля? Як дві полоски? Ти шутиш? Ніхуя це не смішно!
Настя: В тому й справа що не жартую. Ти думаєш мене це не бісить, я ще тиждень тому зрозуміла що щось не так, коли почалися затримки.
Роман: Нічого не знаю. Роби аборт.
Настя: Який аборт? В Україні за таке саджають в тюрму, ми будемо виховувати цю дитину, зрозумів?
Тільки но вона захотіла відправити повідомлення, як на моніторі свого комп*ютера побачила прямокутник розовуватого відтінка в якому було написано «Вы не можете отправить сообщение этому пользователю, поскольку он ограничивает круг лиц, которые могут присылать ему сообщения.»
- От підарас!
Закричала Настя на всю свою кімнату і тремтячими руками почила набирати повідомлення на своєму смартфоні.
Роман сидів, ледь стримуючи сльози і жалів що в той вечір зайву тридцятку спустив на траву, а не на презервативи. Раптово в кармані завібрував телефон. Це була СМС від контакту який підписаний як « Любимая»
В СМС була така інформація « Слухай сюди, урод, ніякого аборту я робити не буду, це протизаконно. А якщо ти не захочеш женитися на мені, то мій батя (підполковник міліції якщо ти забув) зробить тобі таке життя, що ти пожалкуєш що живеш в цьому місті. Так що прибирай з ЧС і давай нормально все обсудимо»
Рома прибравши з чорного списку почав відразу строчити повідомлення
Роман: Настінька, ну скажи що жартуєш, а ?
Настя: Тупий імбіцил!! Я сиджу плачу, це правда, пойми ти нарешті!!
Він теж почав нервувати і намагався знайти підтримки у свого найкращого друга.
Роман: Юра, прикинь Настюха залетіла від мене.
Юра: Ахахзцахах, піздєц ти лох.
Та підтримки так і не отримав. Далі Рома й Настя з горем на пополам і з трьохповерховим матом домовились про зустріч в живу і в той же вечір вони розказали це своїм батькам. Вони звісно були шоковані, адже як і половина сучасних батьків напевно й не здогадувались що в такому віці діти про траву, секс, алкоголь знають більше ніж батьки за все своє життя. Перед початком одинадцятого класу, в місцевому РАГСі вони вклали шлюб. Останній семестр Настя вчилася на домашньому навчанні й було вирішено що в універ не буде поступати, навіть на контракт, а буде дивитись за малою доки Роман не отримає хоч би диплом бакалавра. Та через незнання він завалив ЗНО, де його максимумом став результат в сто двадцять шість балів з української. Але й цього хватило для платного. Можливо б і не хватило, але батько Насті який на той час став уже полковником міліції мав тісні стосунки з ректором, тому й цього хватило. І ось вони вже в шлюбі п*ятий рік і мають майже п*ятирічну доньку на руках, хоча й мають всього по двадцять одному році від народження.
Закінчення глави VII
- Доню, можливо ми й не були готові знайти тебе в капусті так рано, але ми незважаючи ні на що, дуже сильно тебе любимо.
- І я тебе люблю.
Зіскочивши з колін батька, вона підбігла до мами й поцілувала її, потім повернувшись на коліна до татка сказала йому те саме й міцно обняла.
- Я теж люблю тебе доню, все біжи дивись мультики.
Вона послухавшись батька побігла в кімнату дивитись телевізор.
- Насть, я згадав весь цей жах, так от до шістнадцяти років, я буду забороняти їй гуляти з хлопцями.
- І ніяких соц.мереж до чотирнадцяти.
- Точняк. Отут ти теж права.
Роман Давидов і Анастасія Давидова ( в дівоцтві Дмитренко) яскравий приклад сучасної романтики. Звісно, своїй доньці вони можуть придумати казочку з шістдесяти слів, про принца й принцесу, про те як чарівно вони кохали одне одного і донечка повірить. Та що він, що вона, що їхні батьки і друзі знали правдиву історію цієї казки. І від правди ніяк не втекти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2016
автор: Руслан Бродський