Весняний подих серед січня вчувся,
Зима з дахів захлюпала слізьми...
Це березень крізь сльози посміхнувся?
Чи так бува: весна серед зими?
Дивіться, люди, знову світить сонце,
Пташок лунає пісня голосна...
Вони не розуміють, сплять, і сон це?
Чи так бува: серед зими - весна?
І між проталин снігу - наче скоро
Весняні первоцвіти проростуть...
Душа до неба тягнеться, угору,
У весни, де морози не січуть...
Не хоче в лід, у зиму повертати,
В колючі білі, крижані світи,
Де знову треба серцю відчувати,
Яка холодна і далека...ТИ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2016
автор: Анатолій В.