на вулицю
в м*яку синю реальність ночі
відчувати як молекули крові прибувають разом із H2O
захлинатися раннім громом
квітневою північчю
відчувати дикий вовчий азарт бігу
хапати кігтями
чужі зорі
різати на лапах
барвисті вени ниток муліне
бігти
куди-небудь
де м*яко й тепло
де пофіг що я ненавиджу тебе
і не можу без тебе
де ти нікому нафіг не треба
а мене обіймають
обережні лапи
білої тіні великого сумного вовка
там знають
хто я
і чого я не люблю
там немає запаху твоїх аорт
там усі ходять у єдино модному
чорно-сірому
і бажання ррррозірвати
/оберееежно,
кутніми
зубками/
твої червоні ганчірки
трохи притупляється
вщухає
/а дощ - ні/
там усі
фіг з ними
мене люблять
і за твоє ЧЕРРРРВОНЕ
/пррробач/
можуть дооовго
вити під твоїм вікном
автомобільними клаксонами
і шматувати півночами
твої сорочки
/а потім я до ранку
сиджу
і штопаю їх своїми венами
червоними
якраз у тон/
я тікаю від тебе
я обожнюю тебе
я не можу з тобою
мені боляче
я боюсь заліза
це ж як кущисте полум*я
на конфорці
пече
добирає до самих кісток
до хрящів
до м*язів
/обняти б...
чуєш, обняти б/
мені давно не було солодко
я сиджу не на тій ейфорії
і не в тій реальності
/що я в біса тут роблю?/
але я тут
я роблю це все
лишень
тільки
тому
що
ТИ...
/невже
ти мій сенс життя?/
ні
ні
ні!!
*бля
оце я
вля-
палась*
ти п*єш мою кров
від тебе пахне
такою смачною
жадібністю
і я покірно
підставляю тобі
розрізану трубочку
/кольє/
на шиї
і вдивляюсь
безбарвними очима
у зріз твоїх губ
/смачний
кривавий../
м-м-м
Боже
ейфорія
як
боооооляче
...
дряпаю щосили червону тканину
/пелени перед очима/
посміхаюся
еххххх
та я ж тебе люблю так що не можна
облизуєш повні
губи
усе?
я вільна?
більше нічого не хочеш
мені сказати?
ах, нічого
то й добре
/знову
знову
знову
мовчить!!
доки?!/
а ми ж збиралися
сьогодні в нашу
власну медунцеву реальність
пригадуєш?
там рожеві фіранки
а за вікном -
лугове роздолля
тріумф пацифізму
і зеленого коктейлю
з грудочками неба
що-що?
у тебе сьогодні там
за графіком дощ
і тобі лінь
вилазити з-під теплого хвоста
твого мовчазного білого кота
що істерично підморгує
твоїм снам
голубими очима?
/що ж
добре/
хочеш пити?
у мене є зайвий ковток
бери
обійми мене дитино
так щоб ніхто не бачив
і -
тут
за рожево-сірим бинтом
*шарфа*
давай
швиденько
смачно?
знаю.
мені цей ковток просто
вже не потрібен
у моїй реальності
я швидко наповнюсь білим нічним дощем
а поки що ковтну
сил
із кольору
твого пальто
бувай
не торкайся мене
тільки
будь ласка
мені просто
трішечки
трішечки
боооооляче...
не ображайся
добре?
червоний халат
червоне муліне
червоні сни
я наповнююся зсереди-
ни
молекулами крові
як росою
я плачу громом
тікаю
чорними венами вулиць
скімлю щеням
білим вовченям
і мене гладить
обережно
по загривку
великий білий
сумний
вовк
*із моїми очима*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636134
Рубрика: Верлібр
дата надходження 16.01.2016
автор: Долька Полину