Така тиха, спокійна ніч
з голови до п*ят тебе обіймає,
неначе дивна й незнайома річ,
тебе заманює і лякає.
Люди сплять уночі
бо бояться її і шанують,
закривають очі хутчій,
коли подих нічний
за спиною відчують.
Але щойно відкриєш очі
і поглянеш у темряву, перед собою,
хтось одразу на вухо шепоче
й за плече хтось тримає рукою.
І ти в паніці
звалюєш все на уяву,
що це мозок з тобою грає,
проте голос лунає і зліва, і справа
і плече хтось все важче стискає.
Ти кричиш,
та не чуєш звуку,
що з тобой діється
ти не знаєш
і зкидаєш з плеча
уявную руку,
але дотик все одно відчуваєш.
Ти заплющуєш міцно очі
і не хочеш нічого знати,
проте голос усе шепоче,
-ти не зможеш сьогодні спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636133
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 16.01.2016
автор: Олексій Сонях