Ти пив мене , коли хотів, мов каву чи чай,
Кожного разу з різним смаком, то мигдалю,
То ванілі чи кориці... й одержував драйв!
Насолоджувався, знімав піну без жалю.
Випивав до дна, мов келих доброго вина
Чи ігристого шампанського, як на свята,
Смакував поцілунками протяжно й сповна
Кожну п"ядь пружного тіла... Ніжно пригорта.
Серце, мов те море, потужно клекотало
Й калатало, дзвонами небесного храму,
Душа втікала в п"яти...(Тобі було мало),
Здіймалася до раю, відчиняла браму...
А ти все пив і пив, мого кохання прану,
Допоки її не стало...Зникло джерело,
Бо я люблю з бергамотом...Від смаку тану...
Ти мене й не питав: чи мені смачно було?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636090
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.01.2016
автор: Макієвська Наталія Є.