Повний келих вина і огарок різдвяної свічки.
На чотири стіни осідає липка німота.
Розчинися у ній і молись недописаним віршем,
Поки сниться йому ще далека й солодка весна
Там, де луни тремтять– відречись і без пам'яті падай,
Як шипшина на сніг, як на злеті поранений птах,
Доки править зима за вікном чорно-білі обряди,
У глибокій пітьмі замочивши свої рукава
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2016
автор: Яся Сингаєвська