Оголивши до нервів без плоті,
ці люди випивають усе.
До крику й істерики в нудоті
Ідуть забувши тебе.
Ти голий і зневажений грубо,
мов вкопаний на місці стоїш.
Ображений гнів подавляєш,
не хвилюйся - ти його не болиш.
Сказавши усе не полегшає,
їм байдуже на всіх і на все.
Вони мов ранкова ерекція,
Щоб бути їй не потрібно тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635882
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2016
автор: Кіт