Безкрилий птах,
Накинувши на себе лах,
Пішов шукати долі,
Спіткнувшись з горем мимоволі.
Сумна історія бездомного поета,
Не менш печальні ті слова,
Та все ж, життя - це не лише сюжети,
Це крила пориву пера.
Декому доводиться летіти десь далеко,
А хтось втрачає свої крила у штормах.
Комусь доводиться безкрилим бути,
А комусь високо літати в небесах.
У світі незвіданого ще багато.
Ще більше нас чекає попереду.
Головне: політ почати плавно і крилато,
Щоб зрозуміти, що ми у світі не одні.
Нелегко бекрилим в світі бути.
Ще тяжче знайти правильний свій путь.
Що нас, крилатих, може роз"єднати,
Те безкрилих з"єднює навік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635480
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.01.2016
автор: Окса555