Програю знов і знов,
Чую пісню сумну.
Де забракне розмов,
Я тихенько засну.
Мерехтить вдалині,
Вже знайоме ім’я.
Завітав увісні,
Що ж доброго дня.
Поверну свої згадки,
Перегляну їх знов.
Відчуваю безсилля,
Отрута у кров.
Неважливо чому
Маю дивний фінал.
Але чином яким
Мою душу ти вкрав?
А може здається?
І немає тебе?
Може доля сміється
Лякає мене.
Та я ж не забуду
Ту блакить восени,
Заховаю від люду
І залишу собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2016
автор: Валерия94