Запитую себе завжди,
Чому у грудях так болить,
Чому не можу просто жить,
Навіщо так страждати?
Навіщо пить, курить, любить,
Навіщо все це мати?
Немає відповіді в мене,
Нема запитання
І думаю, що с тобою
Навіки прощання.
Плюс до того, що ми мали:
Я жила коханням,
Та коли його не стало,
Все стало стражданням.
А коли мені так сумно
І нема нікого,
Я все згадую, і мінус -
Не було нічого.
Ти - не те, що я хотіла,
Ти - це тільки ти.
І як добре, що я вміла
Замести сліди.
І ніхто про нас не знає,
Знає лиш земля,
Може небо нас згадає,
Я - це тільки я.
31.03.2008 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2016
автор: Юлія Нова