Запитую себе завжди…

Запитую  себе  завжди,
Чому  у  грудях  так  болить,
Чому  не  можу  просто  жить,
Навіщо  так  страждати?
Навіщо  пить,  курить,  любить,
Навіщо  все  це  мати?

Немає  відповіді  в  мене,
Нема  запитання
І  думаю,  що  с  тобою
Навіки  прощання.

Плюс  до  того,  що  ми  мали:
Я  жила  коханням,
Та  коли  його  не  стало,
Все  стало  стражданням.

А  коли  мені  так  сумно  
І  нема  нікого,
Я  все  згадую,  і  мінус  -
Не  було  нічого.

Ти  -  не  те,  що  я  хотіла,
Ти  -  це  тільки  ти.
І  як  добре,  що  я  вміла
Замести  сліди.

І  ніхто  про  нас  не  знає,
Знає  лиш  земля,
Може  небо  нас  згадає,
Я  -  це  тільки  я.

31.03.2008  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2016
автор: Юлія Нова