Пустився дощ серед зими,
Умився сніговик слізьми:
-Ой, де ж ти, зимонько кохана?
Рятуй, морозе, бо розтану.
Зроби із дощових краплинок
Прозоре крижане намисто.
Вітрець, ти холодом подми,
Сніжком закутай, обніми.
І подарує хай для мене
Ялинка віяло зелене.
На радощах гопака "вріжу",
Чим вас та дітвору потішу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635229
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 12.01.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський