Повітряні замки

Повітряні  замки  будуємо  зранку,  малюємо  правду  в  обідню  пору.  

Сьогодні  живі  і  натхненні  світанком,  яскравим  промінням  вчорашнього  сну.  

Повітряні  замки,  поламані  вітром,  чи  порухом  кисті,  незграбно  різким.  

Лаштують  ідеї,  заморені  лихом  годують  надію,  вертають  на  слід.  

Повітряні  замки,  заморені  люди  вчорашніми  мріями  прісного  сну.

Укотре  втрачаєм  надію  бездарну  і  розум  вертаємо  на  колію.

Розтрощенні  замки,  повітряні  душі,  без  примхів,  погорди  чи  каяття  .  

Дмухне  хтось  щосили,  зітре  все  додолу:  надію  і  віру  у  небуття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635075
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.01.2016
автор: Сновида