Ти заспівай пташино у саду



У  світі  ,поміж  всіх  неправд  і  лих  
Де  всім  здається  що  погано  жити
Все  тихо  так...лиш  соловей  не  стих
Він  пісню  буде  завжди  дзвінко  лити

Він  так  щебече,кличе  до  небес
Немов  би  хтів  нам  щось  прошепотіти
Цей  спів  знімає  людям  всякий  стрес
Кидають  все....і  хочеться  летіти

А  тут  у  небі,хмарки  на  долоні
І  взявши  їх,немов  би  немовля
Лиш  стиха  вітер  нам  лоскоче  скроні
То  півня  хмара  ліпить,то  кроля

А  та  пташина  у  саду  співає
Цей  спів  так  легко  доведе  до  сліз
Ми  тут,,,,,,та  де  ж  душа  гуляє?
Не  варто  долі  йти  на  перекіз

Ви  лиш  прислухайтесь  до  цього  співу
Він  ніжний,тихий  і  такий  палкий
Немає  в  серці  місця  більш  для  гніву
Не  варто  жити  далі-час  пруткий

Нехай  у  кожному  нам  птах  співає
Задовільняє  душі  і  серця
Ви  лиш  пустіть-він  діло  своє  знає
Прийде  усмішка  з  серця,до  лиця

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2016
автор: Світлоокий