Розцвіла знову білим вишня
Знову кличуть її до вінця
Срібло сяє на грудях так пишно
Зверху, знизу - аж до лиця..
Запашіла, рожевії щічки
Звеселяють гарячим вогнем
Біла постать, вклонились порічки
Кущ смородини вкрився плащем..
До ладу все.. Усі в рукавички
Заховали тривогу і щем
Гарно.. Тиша кружляє велично
З чоловіком широким плечем
Розцвітає в саду моїм вишня
В моїм серці потьоки плачем..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2016
автор: Ольга Ратинська