Хрестила образом святим
Мене в дорогу мати,
Як з дому я пішов за тим
Щоб щастя упіймати.
Багато літ його шукав
І досі ще шукаю,
Його і досі не впіймав,
Напевно й не впіймаю.
Давно вже матінки нема,
Її посвята діє,
Без щастя прожила сама,
Не кожен так зуміє.
Тепер я сам дітей своїх
В дорогу проводжаю
І знов заради всіх Святих
Я щастя їм бажаю.
Бо щастя - птиця це така
Не кожному дається
І може дати тумака,
А потім ще й сміється.
Впіймаєш щастя - розкажи
Як це тобі вдалося
І шлях до щастя покажи,
Щоб краще всім жилося.
05.10.97
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634936
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.01.2016
автор: Георгій Федорович