Без назви

Невідома,  далека  галактика
Я  до  тебе  помалу  іду
Все  хвилююсь  за  тебе  як  ти  там?
І  чи  вибрав  саме  ту?

Хтось  сміявся,  казав:  -  маячня
Чи  іронія  то,  чи  сарказм
Відчуваю,  вже  майже  поруч  я
Я  тобі  дав  вже  сотню  назв

Я  не  знаю  природи  створення
І  твоїх  галактичних  меж
Як  постукаю  в  двері,  -  то  вже  я
Ти  чекаєш,  надіюсь  теж...

Невідома,  далека...  Долонею
Доторкнуся  сотень  зірок
Не  важливо  буде  хто  нею!
А  важливий  мій  перший  крок!

Ну  а  потім  для  різних  там  наук
Що  шукають  всьому  кінця
Намалює  художник  сплетіння  рук
Між  сузір*ям  терез  і  стрільця...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2016
автор: морський лев