Якби укутати себе коконом,
Непробивним істеричним спокоєм
І самотою упитись солодкою
І наповнитись – безтурботністю.
Якби забрати з життя подразників,
Лихих людей і друзів – показників,
Із – за їх спин ножі всі забрати
На поцілунок іуд не відповідати.
Якби набратися смілості певної
І красномовства слів натхненного,
Пояснити лихому оточенню,
Куди їм іти і де їх приточено.
Якби укутати себе коконом?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634837
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2016
автор: Андрій Толіч