Як високо можна злетіти
Насправді торкнувшись кохання
Як можна усе стерпіти
Вдихнувши лиш трохи і без вагання
Хвилюючись знову, хоча вже не вперше
Шукаєш дорогу до свого серця
І навіть зневірившись, душу роздерши
Людина людині дарує “безсмертя”
І тільки кохаючи, вчишся пожертві
Себе не ховаючи, кажеш відверто
Про наболіле – подивишся в очі
Боротися будеш за своє так вперто
Хоч знаєм за присмак болі
Й про те, що граємо в долю
Але довіряєм, лишаючись ніби голі
Бо відчуваємо величну волю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2016
автор: Ольга Федорончук