Я не знав що тобі сказати,
і як саме ти відповіси,
Я не знав чи варто починати,
і як саме це продовжиш ти
І частенько думав не моя зоря,
що по серед неба високо горіла
Та злякався я коли її сховала буря
і вже страх, що навіки полетіла
Кожен день збирала з ніг біда
і крала сили, та не злякала,
Та дощ і сльози уся вода
закінчилися в мить, не стало зла
І вже до мого серця підійшла вона,
тихенько ключиком відкрила,
Зайшла і двері назавжди зачинила,
свою любов вона там залишила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2016
автор: remember me