А за вікном мережаний світанок
Скидає тихо мальовничу шаль.
Вплітає промінь золотистий ранок
І гонить вітер вдаль мою печаль.
Візьму до рук я фарби чародійні
І буду малювати твій портрет.
Блакитні очі, як вони подібні
До незабудок, але то секрет.
Мазки лягають ніжно на папері,
З'явивсь мені знайомий силует.
Малюю я мелодію, що в сквері
Виводив голосно для нас кларнет
Твоя усмішка мило усміхнулась,
І ніби ти до себе мене взяв.
Твоїм коханням любий загорнулась,
А вальс чарівний в танці закружляв...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2016
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)