Здається люди бачать все, але мовчать
і нібито не плачуть, але все кричать,
скрадається у розумі у всіх печаль,
та ті що тут говорять щось - хай краще помовчать.
Наслухався народ вже обіцянок впертих,
ніби то життя міняється на краще,вмерти
виходить вигідніше ніж так жити далі,
ви зробилися панами хоч служити маєте!
Ми дали вам знаряддя в руки то ж працюйте тварі,
зробіть хоч щось корисне в своєму житті
і з даною вам нами владою ви не жартуйте, знайте,
що на правлячій арені вже були такі.
Тому тепер забудьте усі переваги влади,
ми вам завтра як сьогодні усе ще не будем раді,
ви як "садік" на параді, всі кінчені казнокради -
ваша правда це "бабло" і життя по законах зради.
Вандали недобиті ви клали на клич громади.
Ми довірили вам надри де золото і смарагди,
це - випробування правди,вже далі - йдуть барикади,
а як ні - то гнів народний вас раптом накриє градом.
І нам... ніхто не закриє очі,
ми бачимо усе вже від ранку та і до ночі.
Хочете нас надурити - не вийде, усі охочі
зробити це будуть в клоччя
розбиті нами й розтопчені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634566
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.01.2016
автор: Amferatus